www.krolevets.com/forum www.krolevets.com/forum
Все про життя Кролевця. Приєднуйтеся!

www.krolevets.com


 
 ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Дошка оголошень на сайті Кролевця
Cьогодні: четвер березня 28, 2024 4:55 pm
www.krolevets.com/forum


Реклама на сайті Кролевця! - www.krolevets.com
Курсы НБУ
Грищенко Олексій Васильович

 
Нова тема   Відповісти    www.krolevets.com/forum -> Видатні люди Кролевця та Кролевеччини
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
myzeu



З нами з: 27.05.09
Повідомлень: 209
Звідки: Кролевець

ПовідомленняНаписане: субота листопада 27, 2010 9:14 pm    Тема повідомлення: Грищенко Олексій Васильович Відповісти цитуючи

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://prostir.museum/persons/ua/?id=48

http://www.art-ukraine.kiev.ua/Za_kordonom/za_kordonom_grischenko1.html

http://artru.info/ar/4770/
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
myzeu



З нами з: 27.05.09
Повідомлень: 209
Звідки: Кролевець

ПовідомленняНаписане: субота листопада 27, 2010 9:27 pm    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Олекса Грищенко (1883-1977 ) – наш земляк


Його творами захоплювалися Пабло Пікасо, Фернар Леже, Альєр Марке, Поль Сіньяк, Кес Ван Дон ген. Його картини знаходяться в різних куточках планети /Абліцов, 1990. – С.171/. Написані ним книги з великою цікавістю читаються і сьогодні. Раніше, з певних міркувань, у нас він був забутий і водночас визнаний і добре відомий за кордоном - наш земляк художник, письменник, мистецтвознавець Олекса Васильович Грищенко.
Зоря його таланту зійшла в Кролевці, на Чернігівщині, навесні 1883 року. Багатодітна сім’я Грищенків, що мешкала на Загребеллі, поповнилась сином Олексієм, а людство – ще одним обдаруванням. У тридцять два роки пішов з життя батько, залишивши десятьох дітей /Грищенко, 1958. – С.5/. Діти виростали в праці.
З дитинства Олексій захоплювався малюванням. У прикажчика Барабаша за п’ять копійок міг купити три фарби: червону, жовту, синю. “ Ти матимеш ще й зелену, - сказав Барабаш, - для цього треба змішати синю з жовтою. І тут на моїх очах він зробив ту спробу, яка була для мене надзвичайним відкриттям”, - згадував згодом Олекса про свої перші кроки в малярстві /Грищенко, 1958. – С.32/.
Олексій вступає до Чернігівської семінарії. Часи навчання в Черні¬гові... Вони стають пам'ят¬ними для нього не тільки ґрунтовним засвоєнням знань, не тільки злетом юнацьких мрій. Тут він стає членом гуртка молоді, який веде сам Михайло Коцю¬бинський. Перший раз прийшов до Михайла Коцюбинського на Сіверянську вулицю. Довго стояв на ганку перед дверима, не наважуючись увійти. “Зате як щиро й сердечно прийняв мене Коцюбинський! Високий, лисий, з розмріяними очима! ...Я вийшов із гостинного дому майже опівночі ...Четверги в Коцюбинського, на яких я завжди бував, відігравали велику роль в моєму загальному розвитку. Це був медовий місяць у формуванні українського ренесансу: новість, захоплення, небезпека... Це тут я зустрів найбільших українських людей: Іллю Шрага, Миколу Чернявського, Миколу Вороного – політичних діячів або поетів” /Грищенко, 1958. – С.170/. Олекса студіював філологію, біологію в університетах Києва, Петербургу, Москви /Фундація, 1963. – С.3/. Ходив в Київську мистецьку студію. “Святославський – з борідкою ченця, рухливий, ентузіаст, член відомої п’ятірки в Москві і смертельний ворог Айвазовського, - був першим справжнім малярем на моєму шляху молодого митця” /Грищенко, 1958. – С.240/. В Москві вчиться у приватних школах мистецтв К. Юона (1908 – 1910) і І.Машкова (1910 – 1911) /Библиографический, 1976. – С. 199/. В ці часи він не пориває зв’язки з Михайлом Коцюбинським.
В одній із листівок за 8.04. 1909 року з Чернігова М.Коцюбинський написав ”Спасибі Вам за останній цікавий лист, мені подобалось, що Ви так любите малярство, бо коли що любиш, то з того щось вийде“ /Листівка, 1909 /а/. Коцюбинський знав життя і людей, тому його слова стали віщими. Дійсно, той, хто працює, віддає всього себе вибраній праці, той досягне успіхів у житті, а воно складалося для нашого земляка не шовковою доріжкою. В листі від 15 квітня 1909 р. з Чернігова М. Коцюбинський писав: “Любий Олексо Васильович! Спасибі за співчуття та добрі побажання. Пишу Вам коротко, бо на довший лист не спроможуся. Коли хочете оселитися на літо в гарному на Черніговщині, то я радив би такі чудові закутки, де для художника - рай: а це 1) Батурин 2) Седнев ( 25 верств од Чернігова ) 3) Новгородсіверск. Жаль тільки, що у мене нема там знайомих щоб допомогти Вам пристроїтись там. Спасибі за обіцянку одвідати мене (...(?). Я дуже і дуже радий буду побачитись з Вами та поговорити по душі...” /Листівка, 1909 /б/.
Серед оточення Грищенка – артисти, письменники, художники. Він подорожує по Європі, сприймає все очима художника, милуючись витворами мистецтв. Багато працює. Друкуються його дослідження: “Про зв’язки російського живопису з Візантією і заходом” (1913 р.), “Російська ікона як мистецтво живопису” (1917 р.), “Від імпресіонізму до наших днів” та інші. З 1909 року щороку бере участь у московських виставках /Митці, 1992. – С. 189/. В одній із своїх книжок він згодом напише, як приїхавши восени 1917 р. в Кролевець “У великій хаті, церемонно поклав я в руки матусі мою нову книжку про ікони. Подивилась на мене поверх окулярів, повела головою праворуч, ліворуч, і я помітив, як по її рожевій щоці покотилась сльоза” /Грищенко, 1967. – С.83-84/.
На двадцятій державній виставці Грищенко серед тих, хто проголосив маніфест “Цветодинамос и тектонический привитимизм “, в якому закликав повернутися до станкового мистецтва /Неизвестный, 1992. – С. 76/.
Після революції Грищенка в Москві обирають професором державних художніх майстерень, членом музейної колегії, колегії з охорони пам`ятників. Відігравав важливу роль в модерних мистецьких рухах, але “я з кожним днем все більше почав відчувати навколо себе якусь духовну пустоту, в якій все більшим дисонансом лунали, то глумливі, то дидактичні вигуки автора “Облака в штанах”. Мистецтво все більше служило пропаганді, галасливо, по-базарному” – напише Олекса Васильович /Грищенко, 1967. – С.97 /.
Внутрішній голос підказував йому кидати все поки ще не пізно. Відмовившись очолювати Третьяковську галерею, він їде в Україну, Крим і опиняється в Константинополі. Живе в злиднях, але малює, малює і малює. Тут американський колекціонер купляє у нього акварелі, це дає можливість художнику виїхати в Грецію, де знову працює і працює зачарований в море.
У 1921 році доля привела його у Францію, де він залишиться на все своє 94-х літнє життя. Двадцять його акварелей були прийняті Осіннім салоном у Парижі. Одружується з Лілею Лявлаж з Мобеж, оселяються в Кань, де жив і працював Ренуар. Подорожує по Європі і натхненно працює, що дає йому змогу виставлятися у паризьких галереях і салонах, особливо у Осінньому, де з 1931 року він стає постійним членом /Фундація, 1963. – С.3/.
У 1934 році у польському Львові виходить перша книга про О.В. Грищенка. Пише її Павло Ковжун і називає просто “Грищенко”. В ній автор скаже: “Олекса Грищенко – маляр з крові й кості ... (він) належить до тих українських творців, що виступаючи, мають уже величезне мистецьке надбання, з чітко окресленим і виробленим стилем, з величезною мистецькою культурою. Він певно і рішуче займає своє місце, яке давно приготоване йому на сторінках сучасного українського мистецтва ...” /Ковжун, 1934. – С.5/.
В 1937 р, у Львові організовують його персональну виставку. Друг по семінарії Ісаак Мазепа кілька годин просидів перед одним із полотен морського краєвиду.
О.В. Грищенко не тільки пише пензлем, а бере в руки перо. З його рук виходять книжки: “Два роки у Царгороді” (1931 р.), “Україна моїх блакитних днів” (1958 р.), “Мої зустрічі і розмови з французькими митцями” (1962), “Роки бурі і натиску” (1967), в яких розповідає про своє насичене подіями життя. Перед читачем встає різнобарвна Україна, про яку автор пише тільки з сердечною любов’ю.
У вересні 1943 року німецька авіабомба знищила будинок Грищенків, в ньому загинули всі роботи художника: портрети, етюди, книги.
З ініціативи художника Володимира Михайловича Руденка почалося листування з О.В.Грищенком, який в роки молодості приятелював з рідними Михайла Руденка в Кролевці. В.М.Руденко дав адресу Олекси Васильовича його рідним. З Франції, Італії пішли листи в Кролевець брату Петру, племінниці Наталії. З них дізнаємося про цікаві, насичені подіями, роки життя Олекси Васильовича. Ось уривки з окремих листів.
„Италия. 19.06. 1960 г. Мы уже за месяц (40 дней) побывали в разных местах Италии, на побережье Ливорно и пр. В Прато ездили три раза. Там дивный собор, дивные фрески.
Ванс. 2.01. 1961 г. Дорогая Таля, твоё длинное письмо получили в Париже после нашего путешествия на Канарские острова. Ты ошибаешься, до Вас не 1000 км, а 3000 км и мы сделали больше 5000 км. Твое интересное письмо попало во время большой рабты, как всегда Париж — колоссальная столица. Рождественские праздники и Новый Год провели в нашей модерной квартире в Вансе.
Ванс. 18.06. 1962 г. У нас тоже сплошной сад - поля роз. Зимой их продают, а летом собирают для парфюмерии...
9.06. 1963 г. Очаровательное путешествие белым пароходом пролетело из Италии на остров Эльба. Ехали тем же путем, что и Наполеон. Он провел в заключении несколько лет на острове. Вчера мы ездили в столицу острова, в дом Наполеона. Издали город, освещенный ярчайшим солнцем — чисто сказочный! Много работал, набирался сил. Уже в Италии было немало жарких дней. Завтра в шесть берем билеты на пароход на континент. Будем в Париже в конце июня, где предстоит масса работы.
Ванс. 4.04. 1966 г. Послезавтра отлетим из Ниццы через Париж в Нью-Йорк. Шесть часов лету. Выставка. Из Ниццы до Нью-Йорка 6000 км. Пробудем три недели”.
В свої дев'яносто два роки Олекса Васильович видав у 1975 році шість літографій, всього 200 серій, виконаних на основі його попередніх акварелей з Царгорода, Греції і Філадельфії. Кожна літографія була пронумерована і підписана власноручно автором.
З листів стало відомо, що в старій хаті Руденків зберігся портрет Марії Руденко, виконаний рукою Олекси Васильовича приблизно в 1912 році. Зараз вже немає нічого – все осіло в приватних колекціях.
В 1993 році в архіві Сумського комітету держбезпеки вдалося ознайомитися зі справами двох братів Олекси Васильовича, їх звинувачували у співробітництві із німецькими окупантами. Бо працювали в роки окупації. Що цікаво, Петро Васильович на допиті розповів про всіх братів і сестру, але промовчав про Олексу, що жив у Франції. Зрозуміло чому — щоб не зробили французьким, чи ще якимось шпигуном.
Помер Олекса Васильович, як нагадала йому іспанська циганка, на 94-ому році життя - 29 січня 1977 року, похований у місті Ванс на головному цвинтарі недалеко від входу.
В листопаді 2000 року приїхала в Кролевець з Франції українська письменниця Катерина Штуль поклонитися землі, де народився визнаний у всьому світі художник, з яким товаришували сім’ями протягом тридцяти років, вона була свідком останніх днів митця. Катерина Іванівна розказувала, що всі роки свого життя Олекса Васильович з любов’ю згадував свою землю, свій край, сумував за ним, матір називав тільки “матуся”, був дуже творчою натурою - створив близько двох тисяч картин.

Список використаних джерел

Абліцов, 1990. – Абліцов В. Свій образ світу // Що залишимо у спадок. – К., 1990.
Библиографический, 1976. – Библиографический словарь. Том 3. - М., 1976.
Грищенко, 1958. – Грищенко О.В. Україна моїх блакитних днів. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1958.
Грищенко, 1967. – Грищенко О.В. Роки бурі і натиску. Спогади митця. 1908-1918. - Нью-Йорк: Слово, 1967.
Карась, 1990. – Карась А. Загадковий Грищенко // Ленінська правда. – Суми, 1990. – № 242. – 18 грудня. – С.4.
Карась, 2002. – Карась А. Зірка його таланту зійшла в Кролевці // Ярмарок. – Суми, 2002. – № 37. – 12 вересня. – С. 2.
Карась, 2002. – Карась Анатолій, Олекса Грищенко // Сіверянський літопис. – Чернігів, 2002. - № 4. – С. 96-98: 2 репр.
Карась, 1994. – Карась А. Нове про Олексу Грищенка // Червоний промінь . – Суми, 1994. - № 14. – 2 квітня. – С. 3: іл.
Карась, 1990. – Карась А. Шанований світом і земляками // Маяк комунізму. – Кролевець, 1990. – №100. – 21 серпня. – С.3: іл.
Ковжун, 1934. – Ковжун П. Грищенко. – Львів, 1934.
Листівка, 1909 /а/. – Листівка М. Коцюбинського до Олекси Грищенко. – Чернігів, 8.04.1909. – Архів автора. м Кролевець.
Листівка, 1909 /б/. – Листівка М. Коцюбинського до Олекси Грищенко. – Чернігів, 15.04.1909. – Архів автора. м Кролевець.
Митці, 1992. – Митці України. Енциклопедичний довідник. – К., 1992.
Неизвестный, 1992. – Неизвестный русский авангард . – М. 1992.
Фундація, 1963. – Фундація Олекси Грищенко. Виставка. – Нью-Йорк, 1963.

з книги: Карась Анатолій. З історії Сумщини. - К., 2006. - С.38-42.
скачати книгу можна тут: http://krolevets.com/museum.php?books
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
MDV



З нами з: 23.11.08
Повідомлень: 29
Звідки: Сумская обл., г. Кролевец

ПовідомленняНаписане: вівторок листопада 30, 2010 9:26 am    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Так же материалы о Грищенко можно прочитать на сайте "Кролевецкий виртуальный институт": http://vse.eu5.org/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=34&Itemid=56[/url]. В общем-то еще есть мысль опубликовать много фотографий, которые имеются в моем архиве, и постепенно выложить все письма художника, из Франции. Однако, на всё это требуется время и спрос...
_________________
Это мой город! Здесь жили прадеды моих прадедов. А уж пришлые пусть себя ведут, как гости.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відвідати сайт учасника
myzeu



З нами з: 27.05.09
Повідомлень: 209
Звідки: Кролевець

ПовідомленняНаписане: субота грудня 04, 2010 12:55 pm    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

фото Грищенко Алексей Васильевич.
1905 г. С.-Петербург. Университет.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
myzeu



З нами з: 27.05.09
Повідомлень: 209
Звідки: Кролевець

ПовідомленняНаписане: субота грудня 04, 2010 12:57 pm    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

1964 рік. В центрі - сивий.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Кролевич



З нами з: 07.02.09
Повідомлень: 134

ПовідомленняНаписане: неділя грудня 19, 2010 10:40 pm    Тема повідомлення: у MDV гасло фальшиве:судіть по ділах його Відповісти цитуючи

Цитата:
Это мой город! Здесь жили прадеды моих прадедов. А уж пришлые пусть себя ведут, как гости


Тільки ті місцеві, що пам"ятають діла предків, тримаються своєї землі, традицій та мови, можуть так сказати. Ви ж, МДВ, українську мову зневажаєте, так само як і тих, до кого пишете ваші послання.
ЧУЖИМ живете ви тут. Bad
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
MDV



З нами з: 23.11.08
Повідомлень: 29
Звідки: Сумская обл., г. Кролевец

ПовідомленняНаписане: неділя січня 29, 2012 3:06 am    Тема повідомлення: Коню педальному Відповісти цитуючи

Цитата:
Тільки ті місцеві, що пам"ятають діла предків, тримаються своєї землі, традицій та мови, можуть так сказати. Ви ж, МДВ, українську мову зневажаєте, так само як і тих, до кого пишете ваші послання.
ЧУЖИМ живете ви тут. Bad

Кролевецкий, Вы о чем!?.
_________________
Это мой город! Здесь жили прадеды моих прадедов. А уж пришлые пусть себя ведут, как гости.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відвідати сайт учасника
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    www.krolevets.com/forum -> Видатні люди Кролевця та Кролевеччини Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі

Реклама на сайті Кролевця! - www.krolevets.com




Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group