www.krolevets.com/forum www.krolevets.com/forum
Все про життя Кролевця. Приєднуйтеся!

www.krolevets.com


 
 ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Дошка оголошень на сайті Кролевця
Cьогодні: вівторок березня 19, 2024 5:22 am
www.krolevets.com/forum


Реклама на сайті Кролевця! - www.krolevets.com
Курсы НБУ
Дещо про нашого земляка відомого маляра

 
Нова тема   Відповісти    www.krolevets.com/forum -> Пропонуйте нові теми!
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
марко



З нами з: 04.07.07
Повідомлень: 49

ПовідомленняНаписане: п'ятниця серпня 17, 2007 6:37 am    Тема повідомлення: Дещо про нашого земляка відомого маляра Відповісти цитуючи

Це коротенька стаття з української Вікіпедії про нашого забутого земляка видатного французького маляра Грищенка.

Олекса Грищенко
Олекса (Олексі) Грищенко (Alexis Gritchenko) ( 2 квітня 1883, Кролевець — †28 січня 1977, Венс, Франція ) — український художник, письменник, мистецтвознавець.
Народився у м. Кролевець Чернігівської губернії. Вивчав біологію та фільольоґію у Києві, Санкт-Петербурзі та Москві. Закінчив Академію у Петербурзі. Був учнем знаменитого київського пейзажиста Святославського. Після двох років роботи у Києві (1906—1908) він виїхав до Москви у пошуках справжнього «художнього життя», проте особливого успіху у столиці не добився.
1909—1910 Працював у Московській школі мистецтв.
Помер 28 січня 1977 в французькому місті Венс (Vence).
Подорожі
За вдачею Грищенко був завзятим мандрівником. Подорожував до Парижу та Італії, був полонений сучасним малярством, зокрема кубізмом.
Виставкова творчість
• 1919 року у розпал Громадянської війни Грищенко показує на виставках свої натюрморти і пейзажі.
• В 1920 році організував виставку в Афінах.
Виставлявся у Salon des Tuileries and Salon d’Automne.
Був постійний експонентом у
• Musée National d’Art Moderne (Париж),
• the Royal Museum in Copenhagen
• the Museum of Montreal
• Львіський музей українського мистецтва.
Паризький відтинок діяльності
З 1921 року жив і працював у Парижі, де за ним закріпилася слава художника з світовим ім’ям. Паризька богема знала його під прізвиськом «український розбійник», хоч тоді він покинув свою країну вже назавжди. У Парижі він змінив свій кубістський стиль на динамічніший експресонізм.
Робив виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді і Стокгольмі. Улюблені темами творів митця були середземноморські країни — Греція, Туреччина (Константинополь), Іспанія й Італія. Водночас Грищенко мав певні літературні таланти і уподобання й публікував есе з питань історії російського мистецтва.
Спадщина
Олекса Грищенко здавна належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою.
Після смерті О. Грищенка у французькому місті Венс, його роботи було перевезено до Нью-Йорка, де вони зберігалися в Українському інституті Америки. Картини О. Грищенка знаходяться також у музеях і приватних колекціях Львова, Парижа, Страсбурґа, Брюсселя, Осло, Стокгольма, Москви, Мадрида, Монреаля, Бостона, Філадельфії, Балтімори тощо.
В 2004 році унікальну колекцію полотен Олексія Грищенка згідно з його заповітом повернуто до України і передано в Національний художній музей у Києві. 67 картин і архів художника рейсом Нью-Йорк — Київ безкоштовно перевезла авіакомпанія «Аеросвіт — Українські авіалінії».
Згідно з експертними оцінкам, вартість творів перевищує 700 тисяч доларів США. Робота щодо їхнього повернення в Україну тривала 12 років.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Людмила



З нами з: 22.05.07
Повідомлень: 174
Звідки: Кролевець

ПовідомленняНаписане: п'ятниця серпня 17, 2007 2:13 pm    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Грищенко написав проникливу книгу "Україна моїх блакитних днів" про Кролевець, про своє дитинство, про свою родину. У Кролевецької "Просвіти" був лише один примірник, надрукований у 50-роках в Мюнхені, та подарований кролечанам діаспорою. Але минулого року в районній бібліотеці було презентовано цю ж книгу, видану в Харкові. Щоправда, видавці не посоромилися надіслати нам відвертий брак. На самому початку поплутано дві сторінки, а в середині відсутньо більш, ніж два розділи. Просвітяни постаралися виправити цю недолугість, тому в бібліотеці є примірник, доповнений ксерокопіями сторінок, яких не вистачало. А взагалі Грищенко був не тільки живописцем, що працював у жанрі експрессіонізму. Він писав книги та був мистецтвознавцем.
Вибачте, все збираюсь викласти на форумі більш детальну інформацію про Грищенка, але все руки не доходять. Обіцяю найближчим часом виправитись.
_________________
Я - все, що я люблю... (Л. Костенко)
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
марко



З нами з: 04.07.07
Повідомлень: 49

ПовідомленняНаписане: середа серпня 22, 2007 1:21 pm    Тема повідомлення: Ще про Олексу Грищенко Відповісти цитуючи

Ось ще одна стаття, цього разу безпосередньо про творчість нашого земляка. Нам ще треба багато зробити для популяризації творчости Грищенка. Скажімо, Кролевецька бібліотека, Будинок Культури могли би замовити збірку фотокопій його картин, щоб ми могли наочно оцінити його талатт.

Захоплена людина: виставка Олекси Грищенка в Національному художньому музеї
Олег СИДОР-ГІБЕЛІНДА
19.08.2006, Україна і Світ

Iм’я майстра, на жаль, не належить до надто відомих у нашому культурному довкіллі. Не порівняти ж, наприклад, з Малевичем чи Архипенком. Про них принаймні чули, як не бачили. А, проте, є сіпльно-сумне між ними усіма: і на Заході, і на Сході вони до сих пір фігурують як «Russians». Ну, доколє…?

Занотуйте — закарбуйте: Олекса Грищенко — вроджений кролевчанин, з Сумщини, виучень Київського університету, займався він і в тутешній мистецькій студії (цілу ніч не спав, почувши що на ранок позуватиме «гола модель», а в майстерні заспокоївся). Тут-таки познайомився з «високою чудною дівчиною», маляркою Сонею Левицькою, що стала йому за дружину. Згодом переїздить до Москви, де його сенсей — Костянтин Юон, а 1918 р. митець еміґрує до Франції, де й спочив у Бозі — без року, 30 літ тому. Та ще 1958 р. він надрукував у Мюнхені книгу спогадів «Україна моїх блакитних днів» (яка викресала захоплення Жоржа Дюамеля), де про свою національну приналежність висловився недвозначно.
В історії авангарду (російського, якого ж і ще) Грищенко лишився поряд з харків’янином Олександром Шевченком як виразники авангардових експериментів 1910-х рр. Про останнього дізнаємомося трохи більше завдяки тому, що художник лишився у Країні Рад, та й зумів не пропасти тут. А за його соратника беремося лише зараз. І дивуємося граням його творчості (68 робіт, переданих з українського Інституту Америки), що відкриваються перед нами.

Почнемо з того, що приємно за митця, який «опинився у добрій компанії». На виставці, крім картин та етюдів, представлено, наприклад, каталог виставки галереї Гійома 1923 р., де наш герой фігурує поряд із (затамували подих?) Модільяні, Матіссом, Сутіним Мане, Ван-Гогом, Утрілло, Редоном, Де Кіріко, Ліпшицем, Дереном… Одним словом, класиками (як годиться, покійними) і сучасниками. Шкода тільки, що на цьому рівні йому не вдалося утриматися довго. Та й на тому Пані Долі — мерсі боку.

1920-30-ті рр. вимагають від художника невгамовної самопромоції, хортячого вміння тримати носа за вітром. А в Парижі взагалі публіку треба дивувати кожні півроку. Воднораз Грищенку це вдалося. Потім… Йому більше смакувало захоплюватися самому, аніж захоплювати (з холодним серцем) інших. Природньо, його майстерність від цього лише зростала, а коло вірних шанувальників — лишалося, попри феєверки «ізмів», які спалахують поряд, а потім — усе далі, далі. Автор стає трохи відлюдником – як і кожен справжній автор. Португальська глушина йомк миліша за Бульвари.

«Сльози екстази найшли мені на очі: ніколи ще до того я не сприймав так глибоко чарів моря! Під фантастичними дикими стінами Діви у живому сріблі води переливалися відтінки смарагдів, малахітів, топазів». Про яке море йдеться, Середземноморне, Адріатичне? Атлантику? (Всюди побував, пензлем працював). Насправді — Чорне море, юнацька подорож до Криму. Але настрій раз вже відчутої «екстази» і надалі визначатиме стиль його письма.
Грищенко ніби тягне на екзотику, в краї химерні, красиві, та йому вдається одразу заприятелювати з ними, стати тут «своїм». Але при стані перманентного захоплення митець уникає буденщини… в найбуденніших сюжетах. Так, його «Восьминогу» (1925) позаздрив би і Хокусай, а «Продавщиця риби у Севільї» (1920-ті рр.) – імпресіоністи, що «собаку з’їли» на таких мотивах. Ван-гогівський дух відчутний у «Гречаному полі Лімузену» (1950-ті рр). Що ж, дарма виставлялися разом?

Французи і самі слабенькі на екзотику. Та справедливо відзначає у творах Грищенка (1933 р.) Святослав Гординський «таку екзотичну для французів вибуховість… радісний крик перемоги над природою». Це спостереження водночас переадресовує нас до поезій у прозі Бодлера, що був дещо іншої думки щодо творчих можливостей автора (можливо, мався на увазі не живописець, а письменник тієї доби, та це не міняє суті сказаного). «Споглядання перкрасного — двобій, де в жаху кричить художник, вчуваючи свою поразку», мовиться у «Сповіді художника».

Прийнято вважати, що прогресу в мистецтві не існує. Мовляв, картина не автомобіль, а книга – не комп”ютер. Істина, мабуть, десь посередині: щось митці утрачають, щось знаходять. Скажімо, митці ренесансу і барокко, автори класичних портретів, природи майже не знали і не розуміли – так, тло для основної дії (хоч і яке чудове тло!), в кращому випадку – раритетна оказія для етюду. Починаючи з імпресіоністів, митцям розчахується щось дуже важливе у дикому довкіллі. А от людина обертається ребусом.

Так і в Грищенка. Вряди-годи пише він: себе, «кращу половину», турка в кав’ярні, голу натурницю (1920 — але це малюнок!), турка в кав’ярні (1920 — але це екзотика!), та усе якось між іншим. Як себе, то не дописує до кінця рис обличчя, мовби поспішає (і те ж відбулося з «Портертом дружини», 1940) — а задум взагалі цікавий: автор у блузі, широких селянських штанях, з палітрою і … пританцьовуючи (1923). А його «Туркеня» (1920) — швидше привід для співставлення декоративних площин, тож запам”ятовуєш тут не титульну героїня, а, перепрошую, верблюда на другому плані. Людина як така для нього млява, малоцікава, передбачувана, пасивна. Стаффаж, що тут сказати (селянин на віслючку — другий план «Руїн замку Годфруа де Буйона», 1923). Не те що природа — і усе, що з нею римується…
Прискають смарагди, переливаються колірні плями у «Натюрморті з грибами» (1920-ті). Пагон заледве не вистрибує з глечика у «Натюрморті з пахучим горошком» (1960). Смачна ліпка форм — як створення об’ємів у нас на очах, привселюдна деміургія — у «Натюрморті з квітами та годинником» (1960). Там, де жанр зазавичай іменується «мертвою натурою», Грищенко віднаходить шаленство стихій — а як же бути зі стихіями справдешніми, за своєю натурою вибуховими?

Піняться хвилі, підстрибують човни «У порті Лібур» (1930-ті рр.). А «Порив містралю у Кіота, Бретань» (знову — 1930-ті рр.) ставить у глухий кут синоптиків. Ллється «Дощ над Св. Софією» (1920)… Та не будемо зациклюватися виключно на «надзвичайних ситуаціях». Здавалося б, мирна, тиха погода – а й і в цьому болоті «чорти водяться»! — Занурена в тінь «Майстерня художника» (1923), але за вікном торжествує життя, мигтять люди, кучерявиться зелень крон…А ось вам «Інтер’єр собору в Прато» (1960): оргія бліків перетворює нутрощі темної святині у сад, сповнений знайомої вже з кримських часів «екстази».

Олекса Грищенко — як мало хто в нервовому ХХ столітті – вірив у життя і любив його у всіх простих проявах. Воно ж відповідало йому навзаєм, і це також рідкість
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
MDV



З нами з: 23.11.08
Повідомлень: 29
Звідки: Сумская обл., г. Кролевец

ПовідомленняНаписане: п'ятниця травня 22, 2009 9:56 pm    Тема повідомлення: Грищенко Олекса Відповісти цитуючи

Здесь у Марко написан вариант из Википедии (не иначе, как козлопедия): "Це коротенька стаття з української Вікіпедії про нашого забутого земляка видатного французького маляра Грищенка". Какой он "французский"?! Самый что ни на есть кролевецкий, то бишь, украинский!!!
Еще один из совершенно замурцованных журналистов, который Сидор-Гиберлинда: "Тут-таки познайомився з «високою чудною дівчиною», маляркою Сонею Левицькою, що стала йому за дружину". Ну, уж коли взял себе доточку "Сидор" (таки действительно натуральный "сидор"), так хотя бы биографию почитал или у людей нормальных (знающих сей предмет) спросил... Не было у Грищенка жены, кроме француженки Лилы Мабёж. Однако серьезная порнография с моим земляком получается!!!
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відвідати сайт учасника
Людмила



З нами з: 22.05.07
Повідомлень: 174
Звідки: Кролевець

ПовідомленняНаписане: понеділок травня 25, 2009 7:33 am    Тема повідомлення: Відповісти цитуючи

Якби десь був готовий фотоальбом робіт Грищенка, то я б купила його за власні кошти. На жаль, в Україні такого немає. Кролевецька "Просвіта" вела переговори з Нацональним художнім музеєм України, куди було повернуто роботи Грищенка. Все, що вони змогли зробити - подарувати кілька примірників журналу "Музейний провулок" зі статтею про художника і репродукціями декількох його робіт. Ці примірники було передано в районну бібліотеку (читацька зала) і Дитячу школу мистецтв.
Щоб зробити знімки картин в музеї, треба пройти безліч інстанцій, підписати купу паперів в Міністерстві культури тощо. На разі це дуже кропітка робота.
До речі, в Рівному завдяки тамтешній "Просвіті" і дякуючи кролевчанину Івану Івановичу Кобизькому було перевидано книгу "Україна моїх блакитних днів", доповнену фотографіями. Питайте в районній бібліотеці.
_________________
Я - все, що я люблю... (Л. Костенко)
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    www.krolevets.com/forum -> Пропонуйте нові теми! Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі

Реклама на сайті Кролевця! - www.krolevets.com




Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group